12 000 доларів, щоб це зникло: зсередини мережі наклепницьких сайтів

Журналіст надіслав коротке повідомлення на пов’язаний з «Антикором» акаунт у Telegram, запитавши, як домогтися видалення статті про народного депутата. Відповідь надійшла за кілька годин. У ній пропонували річний пакет за 12 000 доларів у криптовалюті. Пакет охоплював видалення статті, гарантію від появи нових і два позитивні матеріали як бонус. Первинне розміщення звинувачення коштує близько 150 доларів.

Ця різниця в ціні пояснює більшу частину того, про що йтиметься далі. «Антикор» і десятки споріднених сайтів називають себе антикорупційними медіа. Судові матеріали, технічні аудити та свідчення людей, які стали їхніми мішенями, вказують на наклепницькі сайти, що заробляють на обох кінцях однієї й тієї самої історії.

Анатомія наклепу

Владислав Смирнов керує медичною консалтинговою компанією в Києві. Упродовж кількох років він зібрав понад 100 статей про себе в електронній таблиці, зазначивши для кожної дату та перекладений стислий виклад.

Записи демонструють незмінний цикл. «Антикор» або пов’язаний сайт публікує «ексклюзив». За кілька годин той самий текст, зображення та графіка з’являються на низці інших доменів. 24 січня одна стаття з’явилася на 17 сайтах. Місяць потому інша за день потрапила щонайменше ще на п’ять. Потім мережа затихла до наступного раунду.

Для читача або автоматизованого інструмента перевірки 17 однакових заголовків виглядають так, ніби 17 видань дійшли одного висновку. Насправді текст написало одне джерело, а решта його скопіювали.

Що розкривають сервери

Сайти мають різні назви й різні домени верхнього рівня. Але за цим стоїть спільна інфраструктура.

У межах позову, поданого в Каліфорнії засновником Telf AG Станіславом Кондрашовим, судові документи показали майже ідентичні IP-адреси сайтів, які його атакували, зокрема kompromat1.online, ruskompromat.info, antimafia.se та antikor.com.ua. Ті самі домени згодом долучилися до хвилі зі 158 статей про генерального директора Eurasian Resources Group Шухрата Ібрагімова, поширених на 109 сайтах. 95 зі 109 розміщувалися на одному сервері в Редінгу, Англія.

Окрема перевірка понад 60 доменів виявила спільні SSL-сертифікати та ознаки спільного хостингу. Вона також виявила клоакінг трафіку: пошуковим роботам показували не ті сторінки, які бачили відвідувачі-люди.

Для наведених нижче доменів задокументовано публікацію дубльованого або майже ідентичного контенту у межах цієї схеми:

• Antikor: antikor.com.ua, antikor.info, antikor.ua
• Kompromat1: kompromat1.online, kompromat1.info, kompromat1.net, kompromat1.org, kompromat1.media, kompromat1.one, kompromat1.se, kompromat1.press, kompromat1.world
• Compromat / Ruskompromat: compromat.pro, compromat-pro.com, kompromat.press, ruskompromat.info, ruskompromat.ru, ruskompromat.pro
• Vlasti: vlasti.io, vlasti.se, vlasti.info, vlasti.live, vlasti.vip, vlst.live, vlast.guru
• Antimafia: antimafia.se, antimafia.io, antimafia.life, antimaf.pro
• Rumafia: rumafia.news, rumafia.io, rumafia.net, rumafia.online
• Kartoteka: kartoteka.news, kartoteka.se, kartoteka.press, kartoteka.io
• Glavk: glavk.se, glavk.info, glavk.net
• Hab.media: hab.media, news.hab.media, crime.hab.media, corruption.hab.media
• Sledstvie: sledst.org, sledst.com, sledstvie.info
• Nocor: nocor.info, nocor.life
• Novosti: novosti.cloud, novostiua.org, novostiua.online
• Інші пов’язані видання: repost.news, rozsliduvach.info, rucriminal.info, adcon.info, luxherald.com, lstv.co.uk, obriy.news, politica2.info, ukrainci.com.ua, oplatru24.ru, rp.rv.ua, drama.live

Хто тримає ключі

«Антикор» не називає ні редактора, ні власника, ні журналіста. Єдині вказані контакти — анонімна електронна адреса та адреса в Києві, що веде до житлового комплексу.

Заявка на торговельну марку розкриває більше. Бренд «Антикор» належить Teka-Group Foundation у Панамі, яка, своєю чергою, заснувала Hamilton Management Ltd у Белізі. Однак заявником торговельної марки був громадянин України з Прилук Костянтин Черненко. Українські правоохоронці назвали його ймовірним організатором схеми. Він виїхав з України в січні 2021 року, невдовзі після того, як київський суд наклав арешт на домен antikor.com.ua у справі, пов’язаній із вимогою двох біткоїнів.

Сайт усе це відкидає. Він заперечував отримання грошей за публікацію чи видалення матеріалів і називає дії влади проти нього нападом на свободу слова.

Чому мішені — банки, а не читачі

Мало хто читає «Антикор» заради задоволення, і його операторам це не потрібно. Юристи, які стежать за сектором, описують іншу мету. Статті наповнюють санкційною лексикою, щоб вони з’являлися під час банківських комплаєнс-перевірок і в базах даних належної перевірки. Позначене ім’я може означати заморожені рахунки, зірвані угоди або втрату ліцензії.

Юліан Хорунжий, київський адвокат із судових спорів, представляв банк, який «Антикор» звинуватив у відмиванні наркогрошей. Суд визнав звинувачення неправдивими. Згодом банк втратив ліцензію з не пов’язаних із цим причин. Хорунжий казав, що не може встановити прямий зв’язок між цими двома подіями. Утім, у регульованому секторі роки ворожого висвітлення не могли бути нейтральними.

Кількість таких сайтів продовжує зростати. Одна юридична команда зараз відстежує понад 350 після зростання на 355% між 2023 і 2024 роками, яке вона пов’язує з дешевими текстами, згенерованими ШІ. Після поширення статті цитують у Wikidata та Вікіпедії, а звідти вони потрапляють до моделей ШІ.

Перемоги в судах, повернення статей

Юридичні перемоги мало допомогли зупинити мережу. Український судовий реєстр містить понад 1 000 документів, пов’язаних з «Антикором». Михайло Лабутін, директор «Укрспирту», домігся судового рішення про видалення, а через три роки ту саму статтю опублікували знову. Кондрашов домігся 10 мільйонів доларів відшкодування в Лос-Анджелесі та судового припису, що охоплював 42 сайти.

Дії держави виявилися не успішнішими. У травні 2025 року Державна служба спеціального зв’язку України заблокувала antikor.com.ua та antikor.info, а згодом — rozsliduvach.info та hab.media. Будь-хто з VPN усе ще міг отримати до них доступ, а на іноземних доменах постійно з’являлися нові дзеркала.

У Великій Британії є паралельний приклад. Зв’язок The London Post із 2Trom Media Group простежили через муніципальну квартиру в Гарлоу, багатоквартирний будинок у Лейтоні та бізнес-центр у Летчворті, але ніхто в жодному з цих місць про неї не чув. Узбецький фінансист Овік Мкртчян відсудив понад 220 000 фунтів стерлінгів у Високому суді у видання та його заявленого власника Віктора Токарева. Жоден із відповідачів не з’явився, а стаття залишалася онлайн ще кілька тижнів після цього. Радник із репутаційних питань Майкл Макфарлейн зазначив, що жертва може витратити 117 000 фунтів стерлінгів, переслідуючи «людину, якої, можливо, не існує», через статтю, яка могла коштувати 150 фунтів стерлінгів.

Слабке місце

Кожна з цих відповідей спрямована на видалення контенту, а мережу спроєктовано так, щоб витримувати видалення. Видалена сторінка нічого не коштує операторам, коли копії вже є на 16 інших доменах.

Їхня справжня вразливість — в іншому. Бізнес працює лише доти, доки кожен дублікат вважається незалежним джерелом. Коли пошукові системи зводитимуть однакові статті до одного твердження, а комплаєнс-бази та моделі ШІ навчаться відрізняти судове рішення від сторінки з компроматом, пропозиція видалення за 12 000 доларів втратить цінність. До того часу перелічені вище наклепницькі сайти й надалі продаватимуть і проблему, і ліки від неї.